Офіційний сайт Глухівського інституту СНАУ

Пошук

Перейти к содержанию

Главное меню:


Історія інституту

ІСТОРІЯ ГЛУХІВСЬКОГО АГРОТЕХНІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ С.А. КОВПАКА СУМСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Витоки історії Глухівського агротехнічного інституту імені С.А.Ковпака Сумського НАУ сягають далекого XIX століття.

Буржуазні реформи 1860 – 1870-х років у Російській імперії прискорили соціально-економічний розвиток усієї країни, в тому числі і Глухівщини.

На той час у Глухові та районі працювало понад 20 цукрових та винокуренних заводів, більшість з яких належали добре відомому в дореволюційній Росії цукрозаводчику та меценату, Таємному раднику–Ніколі Артемовичу Терещенку.

Для роботи на цих заводах потрібні були кваліфіковані робітники, які б володіли навичками роботи на сучасних, як для того часу, станках та машинах. Ураховуючи те, що навчального закладу, в якому б готували саме таких спеціалістів у Глухові ще не було, мешканці міста звернулися з проханням про допомогу до свого відомого земляка.

Знаменитий глухівчанин, який присвятив благоустрою рідного міста все своє життя та значну частину коштів, погодився, але при цьому поставив дві умови: по-перше, щоб училищу було присвоєно його ім'я, по-друге – після закінчення навчання половину випускників закладу направити працювати на його заводи.

Мешканці погодилися з цими умовами – і в середині 1898 року Нікола Артемович за власні кошти придбав приміщення колишніх військових казарм (зараз це навчальний корпус №1). Маючи великий влив на місцеві органи влади, Н. Терещенко зробив усе, щоб прискорити відкриття училища.

14 січня 1899 року Департамент Державної економії Держради в Міністерстві освіти прийняв постанову про заснування ремісничого училища: "Заснувати з 1 липня 1899 року в м.Глухові Чернігівської губернії ремісниче училище імені Таємного радника Н.А.Терещенка".

Розпочалися роботи з переобладнання казарм під навчальний корпус училища. Необхідним інвентарем були обладнані аудиторії, кабінети, майстерні з механічним і столярно-модельним відділеннями, бібліотека.

Для навчання учнів запросили сім викладачів різного профілю, для яких Нікола Артемович придбав під гуртожиток будинок на Веригіно (окраїні Глухова).

У вересні 1899 року проведено перший прийом юнаків до училища.

Попечитель Київського учбового округу повідомляв 9 жовтня 1899 року Міністру освіти:

"22 вересня цього року почались заняття в Глухівському ремісничому училищі імені Таємного радника Н.А.Терещенка при 32 учнях".

Учнями закладу були діти простих глухівчан, які платили за навчання своїх дітей по 7 крб. за півріччя.

Навчальний процес в училищі здійснювався у двох приміщеннях (сучасний корпус №1). На другому поверсі навчального корпусу знаходились три аудиторії, викладацька, актова (молитовна) зала, кабінети фізики і креслення. На першому поверсі були допоміжні приміщення, а також карцер для порушників дисципліни.

На першому поверсі іншого навчального корпусу розташовувались слюсарно-токарні, на другому – столярно-модельні майстерні.

Значну увагу в училищі приділяли вивченню фізики, паровим котлам і машинам, технології металів, металорізальним станкам та кресленню.

Окрім того, вивчали російську мову, математику, геометрію, технологію дерева, малювання з натури, рахівництво. Навчально-виховний процес, в першу чергу, був направлений на формування в учнів практичних навичок роботи на виробництві.

Цікавим видається тогочасний графік занять. Так, теоретичні заняття в училищі проводилися щодня з 8.30 до 12.00 години. З 12.00 до 14.00 годин була перерва, з 14.00 до 18.00 –робота в майстернях. Навчальний рік в училищі тривав з 15 серпня по 1 травня з перервою на Різдвяні свята (25 грудня – 7 січня). Екзамени з навчальних дисциплін складали у травні. З 1 травня по 15 липня учні працювали в майстернях для формування практичних навичок зі спеціальності. Протягом усього періоду навчання учні разом з викладачами регулярно відвідували цукрові і винокуренні заводи Глухівського повіту, які належали Н.А.Терещенку.

Перший випуск семи майстрів слюсарно-механічної справи відбувся у липні 1902 року. Всіх випускників було направлено на заводи Хутора Михайлівського та Свеси.

У дореволюційні часи було 16 випусків студентів. Атестати майстрів слюсарно-механічної чи столярно-модельної справи одержали 446 випускників ремісничого училища. Всі вони працювали на цукрових і винокуренних заводах, інших механізованих підприємствах Чернігівської губернії механіками, машиністами, токарями, слюсарями, столярами-модельщиками та ін.

Ішли роки, відбувалися зміни в економічному та політичному житті країни, а разом з ним розвивався і навчальний заклад. У 1913 році його було реорганізовано в 4-класне ремісниче училище вищого типу, яке проіснувало до 1917 року.

Бурхливі історичні події 1917 року, громадянська війна, остаточний прихід на територію України більшовиків викликали чергові реорганізації навчального закладу.

У 1919 році Глухівське ремісниче училище було перетворене в професійно-технічну школу з 3-річним терміном навчання, де готували техніків-механіків з холодної обробки металів. При школі існувала кустпромшкола з підготовки ремісничих кадрів для сільськогосподарських підприємств.

Серед випускників тогочасного закладу були учні, які в подальшому стали визнаними науковцями, військовими.Так, у 1924 році профтехшколу закінчив О.І.Мальчевський, (у майбутньому – генерал-лейтенант Радянської Армії), 1926 р. – М.Ф.Сухаренко (двічі Герой Соціалістичної праці, лауреат Державної премії), Ф.Ф.Опадчий (Герой Радянського Союзу, заслужений льотчик-випробувач СРСР), 1927р. – Г.Л.Хіміч (Герой Соціалістичної праці, лауреат Державної премії, доктор технічних наук, головний конструктор заводу "Уралмаш").

Масове створення на початку 30-х років минулого століття колгоспів, радгоспів і МТС, оснащення їх новими вітчизняними тракторами, автомобілями та складними сільськогосподарськими машинами вимагало підготовки висококваліфікованих спеціалістів для сільського господарства.

Тому, в 1929 році профтехшкола була знову реорганізована, цього разу – в Глухівський технікум механізації сільського господарства з чотирирічним терміном навчання для підготовки техніків-механіків сільського господарства. Перший набір 1929 року склав 90 чоловік.

З 1930 по 1941 рік технікум закінчили 660 техніків-механіків та 50 техніків-технологів з первинної обробки коноплі, які працювали механіками в колгоспах, радгоспах, МТС.

Наступна сторінка історії навчального закладу пов'язана з трагічними 40-ми роками.

У червні 1941 року державні екзамени склали всі 92 випускники технікуму. Однак, мрії про щасливе майбутнє були зіпсовані війною.

Пустими залишилися навчальні аудиторії й майстерні. Сотні учнів, випускників та викладачів закладу воювали з ворогом на фронті, у партизанських загонах, в підпіллі. Робота технікуму припиналась на два роки.

Під час фашистської окупації Глухова (7.09.41р. – 30.08.43р.) заклад був пограбований фашистами, а його навчальні корпуси, бібліотека, майстерні зруйновані, цінне обладнання вивезено до Німеччини.

Нанесений окупантами технікуму збиток складав, у післявоєнних цінах, 825 тис. крб.

Після звільнення Глухова, 30 серпня 1943 року, військами 60-армії під командуванням генерала І.Д.Черняхівського, в технікумі почались відновлювальні роботи.

У жовтні 1943 р. до технікуму прибув заступник директора з навчальної роботи, М.І.Майський, якого наказом №164 від 26.10.1943 р. Народний комісаріат земельних справ України призначив першим післявоєнним директором навчального закладу. Цим же наказом передбачалось розпочати заняття з 15 грудня 1943 року.

Глухівський технікум механізації сільського господарства був одним з перших технікумів України, що розпочав свою роботу у час, коли ще точилися жорстокі бої з ворогом на території України.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни, до зруйнованого ворогом технікуму, в 1945 році повернулось багато його учнів і викладачів, демобілізованих із лав Радянської Армії. І вже у травні 1945 року Наркомат земельних справ України прийняв постанову про відкриття в Глухівському технікумі нового відділення – електрифікації сільського господарства.

Незабаром (1949 р.) було відкрито заочне відділення для підготовки техніків-механіків, пізніше (1958р.) – для підготовки техніків-електриків. За кожною спеціальністю приймали по 90 чоловік.

Через вісім років відкрили відділення гідромеліорації, в 1967 р. – механізації гідромеліоративних робіт.

У грудні 1970 року на посаду директора технікуму призначено Льва Григоровича Рябого, за ініціативою та під керівництвом якого був розроблений перспективний план розвитку технікуму.

За розробленою програмою передбачалось будівництво навчально-лабораторного і громадського корпусів, гуртожитків для учнів, їдальні, житлових будинків для викладачів, навчальних полігонів, нових кабінетів та лабораторій, стрілецького тиру й інших об'єктів. Цей план був успішно втілений в життя протягом 70-х–80-х років.

З 1971р. почало свою роботу відділення промислового та цивільного будівництва, яке пізніше було перейменовано на відділення сільськогосподарського будівництва, згодом – будівництва та експлуатації будівель і споруд.

У 1991 році навчальний заклад став політехнікумом ім. С.А. Ковпака. Через три роки (1994) його було реорганізовано в Глухівський агротехнічний коледж ім. С.А. Ковпака. Ім'я відомого партизана закладу було присвоєно ще в 1968 році.

На кінець XX століття припадає відкриття наймолодших відділень: у 1997 р. було відкрите відділення бухгалтерського обліку, в 2001 р. – організації виробництва.

З 2002 року посаду директора коледжу обіймає випускник закладу, кандидат сільськогосподарських наук, Анатолій Васильович Литвиненко, який успішно продовжує справу своїх попередників: велику увагу приділяє зміцненню та модернізації матеріально-технічної бази, комп'ютеризації навчального процесу, створенню належних побутових умов для студентів, запровадженню в навчальний процес сучасних інноваційних педагогічних технологій. Саме під керівництвом Анатолія Васильовича відбулися останні зміни: 2003 року Глухівський коледж став структурною ланкою Сумського національного аграрного університету. Цього ж року розпочали готувати молодших спеціалістів-фінансистів, з 2005 року – фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр. Уже через чотири роки було відкрито нові спеціальності – "Організація та регулювання дорожнього руху" та "Обслуговування комп'ютерних систем і мереж".

З 2012 року у навчальному закладі готують фахівців спеціальності «Виробництво і переробка продукції рослинництва».

12 вересня 2012 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №662-р на базі коледжу було утворено Глухівський агротехнічний інститут імені С.А. Ковпака Сумського НАУ.

Історія навчального закладу є надбанням багатьох поколінь співробітників та студентів.

Творимо історію разом!


Назад к содержанию | Назад к главному меню
Статистика